Тема. Спиридон
Черкасенко. „Маленький горбань‟. Образ Павлика ― душевно красивого і
щедрого хлопчика
Навчальні цілі
Освітня:
·
продовжити
роботу над твором С. Черкасенка „Маленький горбань‟;
·
розкрити
характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення
до нього автора, інших персонажів.
Розвиваюча:
·
розвивати
культуру зв’язного мовлення учнів, пам’ять, логічне мислення, кмітливість,
вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити
висновки.
Виховна:
·
виховувати
почуття милосердя, доброти, поваги і любові до батьків, рідного краю.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
·
зміст
оповідання.
Учні повинні вміти:
·
розкрити
характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми;
·
складати
план до характеристики цього образу;
·
висловлювати
міркування про красу зовнішню і красу людської душі (внутрішню).
Тип
уроку: комбінований.
Обладнання: портрет С. Черкасенка, бібліотечка оповідань
письменника про дітей; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід
уроку
I.
Організаційний момент
II.
Перевірка домашнього завдання
1.
Літературна вікторина
·
Коли
народився Спиридон Черкасенко? (24 грудня
1876 р.)
·
Родом
письменник із… (м. Херсона)
·
Яку
початкову освіту здобув Спиридон Феодосійович? (Двокласна школа)
·
Ким
тривалий час працював письменник? (Учителем)
·
Українською
літературою Спиридон Черкасенко захопився, прочитавши… („Кобзар‟)
·
Автором
яких літературних жанрів є Спиридон Черкасенко? (Поезії, оповідання, драми, романи)
·
Головною
темою творів письменника є… (Зображення
шахтарського життя)
·
У
якому театрі п’єси Спиридона Черкасенка посідали чільне місце? (У театрі М. Садовського)
·
Чому
письменник був змушений залишити Україну і виїхати за кордон? (Через передові ідеї, які викликали гнів
влади)
·
Назва
найпопулярнішої збірки С. Черкасенка. („Маленький
горбань‟)
2.
Учні
зачитують складений ними план до твору.
1. Павлик і його оточення.
2. Казковий світ Павликових мрій.
3. Діти на вигоні.
4. Бажання Захарка зашкодити птахам, через що він
завдав образ і принижень Павликові.
5. Вболівання діда і матері за долю хлопця.
6. Порозуміння між Захарком і Павликом.
III.
Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель.
Сьогодні ви спробуєте бути дорослими.
Спитаєте, як саме? Відповім: ви будете розмірковувати над дорослими, серйозними
проблемами: наприклад, для чого прийшла людина у цей світ, якою вона повинна
бути, як ставитися до оточуючих, що таке, врешті-решт людське щастя?
Доля хлопчика, про якого ми говоритимемо
на уроці, не така трагічна, як у Федька-халамидника, але теж непроста. Проте
жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти й любові до
світу.
IV.
Основний зміст уроку
Епіграф: Справа не в тому, в чому людина
ходить,
а
в тому, що вона в собі носить.
І.
В. Омулевський
1. Експрес-опитування
― Хто головний герой твору? Чим він
відрізняється від ровесників?
― За яких обставин ми знайомимося з
головним героєм ― Павликом?
― Опишіть його зовнішність,
зачитайте відповідні цитати з твору.
― Чому Павлик часто перебував на
самоті?
― Хто постійно захищав Павлика? Чого
найбільше боявся дід Антип?
― Хто такий Захарко?
― Через що виникла сварка між
Захарком і Павликом на вигоні?
― Що в тексті ви б хотіли змінити й
коли саме? Чому?
2.Опрацювання
образу Павлика
План-характеристика
героя. Колективно
1. Павлик ― син шахтарської вдови та онук діда
Антипа.
2. Портрет Павлика. („Невеличка рідковолоса
голівка його майже ховалася за горбом‟, „журні сині очі‟, „худі, гострі коліна‟.)
3. Риси характеру хлопця:
а) добрий;
б) поважає дорослих (матір, діда);
в) любить природу;
г) ввічливий;
ґ) щирий у стосунках з оточуючими;
д) терпимість до образ з боку хлопців;
е) співчутливість до страждань інших
(зайчик…);
є) чуйний;
ж) „лагідний, сумирний‟ (С. Черкасенко про
героя);
з) фантазер;
и) духовно багатий.
4. Павло ― душевно красивий і щедрий хлопчик.
3.Цитатна
характеристика Павла:
·
відокремленість від оточуючих: „Якого не прийнято, то й той сидить тут,
осторонь, і з цікавістю стежить за грою‟;
·
доброта: „…за великим Павликовим горбом діти ще не
вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця…‟
(Дід Антип про хлопця)
·
рухливість: „…ішов перехильцем, як качка, коливаючи
своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні‟;
·
вміння спілкуватися з дітьми: „…слухали його поважну, навчаючу мову, коли
він що розповідав їм або роз’яснюючи, як треба гратись, або розказуючи якусь
цікаву побрехеньку чи довгу заплутану казочку‟;
·
„пам’ять у Павла прегарна, й він завжди
пригадує свої сни до найменших подробиць…‟;
·
самотність: „Через його страшний горб товариші цурались
його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив
ними, тішився, розважався ними‟;
·
лагідність, доброта: „…гарний світ нениних казок зробив і ті
думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням
малим та беззахисним‟;
·
любов до природи: „…любив звірят, любив пташок, навіть
зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував
голови горобеняткам‟;
·
доля хлопця (дід): „З їхньою долею далеко не заїдеш. Живе
ненька, живе дід, той доля жива, а помремо…‟, „Ех, дала серце, та не дала
вроди… А нема вроди, нема й щастя. І завіщо покарав Господь?‟
4.Бесіда
за змістом з елементами роздуму
― Які риси характеру прищепили мама й дідусь
Павликові змалечку?
― Що впливало на формування багатої творчої
уяви хлопчика?
― Де найкраще почувався Павлик? Де він не був
самотнім?
Учитель.
Кожна, навіть найменша комашка,
найтонша билинка здатна відчувати біль. Тибетські монахи постійно ходять з
віничком і підмітають перед собою стежку, щоб навіть ненароком не наступити на
якусь комашку, не скривдити живе створіння. Вони роками здобували цю мудрість
життя, яку Павлик осягнув уже в дитячому віці.
― Який епізод твору найкраще розкриває ніжну й
вразливу душу Павлика?
― Чи можемо ми стверджувати, що Павлик ―
сильніший і сміливіший за своїх ровесників?
― Хто в оповіданні протиставляється Павлику?
― Яким у творі зображений Захарко? Що нам про
нього відомо?
― В якому епізоді твору найбільше проявляється
жорстокість Захарка?
― Чому так легко, не замислюючись, він
насміхається з каліки?
― Чи можна сказати, що ровесники поважають
Захарка?
― Чи справді це повага? Може, це щось інше? (Повага ― почуття шани, прихильне ставлення,
що ґрунтується на визнанні чиїхось заслуг, високих позитивних якостей когось,
чогось.)
― Як ви ставитеся до відмови Павлика бити
Захарка? Як би ви вчинили на його місці?
Учитель.
Павлик виявив найбільшу людську
мудрість ― прощення і любов, а вона, як навчає нас Біблія, „довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає
лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить в усе,
сподівається всього, усе терпить‟. Отже, любов ― це, у першу чергу, ―
всепрощення і смирення. А смирення ― це найбільший прояв сили людини.
― Хто є сильнішим: Павлик чи Захарко?
5.Асоціативний
диктант
Порівняйте доброго, сумирного, але кволого
фізично Павлика й здорового розбишаку Захарка. Запишіть у дві колонки слова, що
асоціюються з особами Павлика й Захарка.
Павлик Захарко
Інвалід Шибеник
Добрий Прудкий,
як заєць
Ввічливий Курить
тютюн
Щирий Забіяка
Чуйний Злодій
Очі сині, Хижі,
чорні очі, як у вовченяти
як небо
Співчутливий
Фантазер
Лагідний
Сумирний
Сміливий
Духовно багатий
― У переліку асоціацій Захарко має тільки
негативні риси. Чи дійсно це так?
6.Полілог
з учнями
― Прослухайте кінець оповідання. Як ви
розумієте слова „…ласкаво сміялась крізь сльози‟?
― Павлик називає Захарка не сердитим, а
„гарним‟. Який зміст вкладає він у це слово? А як думаєте ви?
7.Творче
завдання
Загляньте у майбутнє головних героїв через 20
років. Опишіть його.
― Від чого залежить майбутнє кожної
людини?
Учитель.
Кожна людина в житті має право вибору, і він повинен бути правильним.
8.Хвилинка
відвертості
― У творі Спиридон Черкасенко розмірковує над
тим, чи можуть такі люди, як Павлик, бути щасливими. Чи погоджуєтеся ви із цими
словами? Чи справді щастя залежить тільки від зовнішності людини?
9.Кольорова
рефлексія
Послухайте вислови про щастя.
·
„…Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно
скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає
нас самих‟.
·
„Людина не може жити без щастя, як птах без
польоту‟.
·
„Щастя ― це коли у серці немає місця для
ненависті‟.
― У чому вбачає щастя кожен із вас?
― Як ви думаєте, якими кольорами було б
зображене щастя Павлика?
V.
Закріплення вивченого матеріалу
1.
Розв’язування тестових завдань (Додаток 1)
2.
Робота в групах. Завдання на картках (Додаток
2)
VI.
Підсумок уроку
Вправа
„Мікрофон‟
― Що таке щастя?
― Від чого воно залежить?
― Чи вважаєте ви себе щасливими?
― Чи змінилося ваше розуміння краси та щастя
після прочитання оповідання „Маленький горбань‟?
Учитель.
Тема, яка порушена у творі „Маленький
горбань‟, не нова, вона вічна і залишиться актуальною доти, доки слабкі
потребуватимуть уваги й милосердя. Але робити це слід, не підкреслюючи їхні
недоліки, а даючи зрозуміти, що вони рівні серед людей і до їхніх думок
прислухаються. Саме таке ставлення ми називаємо гуманізмом, милосердям,
толерантністю. Тож навчімося великому вмінню співпереживання, подаймо руки тим,
хто потребує підтримки, не будьмо байдужими, бо через мовчазну згоду байдужих творяться
всі злочини на землі. Уміймо співчувати іншим, тому що „Співчуття є найголовніший і, може, єдиний закон буття людського‟.
VII.
Оцінювання
VIII.
Домашнє завдання
I група ― характеризувати образ Павлика.
II група ― на основі оповідання С. Черкасенка „Маленький
горбань‟ пояснити вислів І. Жиленко: „Немає
у світі нічого страшнішого за нелюдяних людей‟.
Додатки до уроку
„Спиридон Черкасенко. „Маленький
горбань‟. Образ Павлика ― душевно красивого і щедрого хлопчика‟
Додаток 1
Тестові
завдання
1. Події у творі розгортаються:
а) навесні;
б) взимку; в) влітку.
2. Хлопці були захоплені грою:
а) у м’яча; б) шахи; в) доміно.
3. Захарка Павлик за його прудкість
порівнює:
а) із лисицею; б) зайцем; в) куницею.
4. Яка вада була у Захарка?
а) Наводив плітки і
брехав;
б) ображав людей
похилого віку;
в) курив тютюн і крав гроші у матері.
5. Дівчата любили Павлика за те, що він:
а) розповідав цікаві пригоди та казки;
б) поважав і любив їх;
в) вмів дати пораду і
заспокоїти.
6. Хто з хлопців ображав Павлика,
називаючи його горбатим?
а) Пронька; б) Захарко; в) Миколка.
7. Самотність Павлика пояснюється
тим. Що:
а) мав складний
характер; б) у нього був горб;
в) не хотів з будь-ким
підтримувати дружні стосунки.
Додаток 2
Картка №1
1. Поміркуйте, для чого С. Черкасенко
протиставляє Павла і Захарка?
Власну
думку вмотивуйте, наводячи переконливі докази.
2. Обґрунтуйте цитату з твору: „Ех, дала серце, та не дала вроди… А нема
вроди, нема й щастя‟. Кого вона стосується?
Картка №2
1. Вмотивуйте, як автор ставиться до свого героя
(Павлика). Відповідаючи, посилайтеся на приклади з твору.
2. Прокоментуйте, що мав на увазі дід Антип,
думаючи: „…за великим Павликовим горбом
діти ще не вміють побачити чудового серця його…‟
Картка №3
1. Чому, на вашу думку, Павлик боляче сприймав
страждання зайчика, казкового героя? Чи схожа доля цієї тваринки з життям і
стражданнями Павлика? Власні міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.
2. Як ви розумієте, в чому прослідковується
внутрішня краса Павлика? Відповідь аргументуйте.
Дякую!
ВідповістиВидалити