Розробка уроку. Узагальнення й систематизація вивченого з розділу „Дієслово? Навчальні цілі

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з розділу „Дієслово?

            Навчальні цілі

            Освітня:

·        узагальнити та систематизувати вивчені відомості про дієслово;

·        формувати вміння учнів визначати морфологічні ознаки дієслова, його синтаксичну роль, пояснювати основні орфограми в дієсловах, використовуючи вивчені правила правопису.

Розвиваюча:

·        розвивати пам’ять, увагу, логічне та образне мислення.

Виховна:

·        виховувати любов до рідної мови, почуття відповідальності за справу, яку виконуєш.

Очікувані результати

Учні повинні знати:

·        загальне значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

Учні повинні вміти:

·        знаходити дієслово в реченні;

·        визначати його форми, граматичні ознаки, належність дієслова до певної дієвідміни, засоби творення видових пар дієслів;

·        правильно вимовляти дієслова і писати їх з вивченими орфограмами;

·        аргументувати написання орфограм.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Форма уроку: урок-пошук.

Обладнання: підручник, сигнальні картки,схеми, дидактичний матеріал.

Хід уроку

I.                  Організаційний момент

II. Оголошення теми та мети уроку.

                           Мотивація навчальної діяльності

                                    Епіграф: Добре роби ― добре й буде.

                                               Народна мудрість

            Вступне слово вчителя

            Ми закінчили вивчати тему „Дієслово‟ з великого розділу мовознавчої науки „Морфологія‟.

            Сьогодні урок узагальнення й систематизації знань із цієї теми. Ми повторимо та закріпимо вивчене, будемо розпізнавати дієслова, визначати їхні граматичні ознаки, правильно використовувати дієслова в мовленні.

            Крім того, ми ще матимемо змогу переконатися у багатстві нашої мови, різноманітності її відтінків, станемо своєрідними майстрами слова.

            За частотою вживання дієслово посідає друге місце після іменника. То чи потрібні нам ґрунтовні знання про цю частину мови?

III. Актуалізація опорних знань учнів

            Повторення відомостей про дієслово як частину мови

            Метод „Мозкова атака‟. Побудова асоціативного куща граматичних ознак дієслова

·        Яку частину мови ми вивчали?

·        Що таке дієслово?

·        На які питання відповідають дієслова?

·        Як називається початкова форма дієслова?

·        Якого виду бувають дієслова?

·        Які часові форми дієслова ви знаєте?

·        Як змінюються дієслова теперішнього, майбутнього(за особами і числами), минулого (за родами і числами) часу?

·        Що означає перехідність і неперехідність дієслова?

·        Скільки дієвідмін має дієслово?

·        Як визначити, до якої дієвідміни належить дієслово?

·        Яким членом речення найчастіше є дієслово?

Учитель. А тепер пропоную розглянути кожну гілку нашого асоціативного куща.

IV. Опрацювання теми уроку

Вибірково-розподільний диктант

Записати дієслова в три колонки: неозначена форма дієслова,

дієприслівник, безособові форми.

            Вивчати, відтворюючи, любити, розв’язувати, написано, атакуючи, співаючи, побілено, полито, допомогти, читаючи, побачено, записувати, радіючи, записати, малюючи, зроблено.

Робота з картками

За допомогою сигнальних карток (червоних ― доконаний, зелених ―

недоконаний) визначимо вид дієслів.

            Напекти, запікати, сікти, поквасити, замісити, ліпити, проковтнути, смакувати, ласувати, насипати, приготувати, жувати.

Робота в парах. Від поданих дієслів утворити видові пари

Вчити, читати, вибирати, співати, йти, відчиняти, малювати, відповідати,

відпочивати, полоти.

Гра „Четверте зайве‟

Серед ряду поданих слів знайдіть „четверте зайве‟. Поясніть, за якими

ознаками ви групували слова.

            Малювати, захотіти, захований, нехтувати;

            прочитав, зробив би, оголошують, напишу;

            пробігли, мріяли, говорю, обміркували;

            зрозумів би, сказала б, подумали б, хай сфотографує;

            одягаєшся, записуємо, клеїмо, передплачують.

                

 Кодовий диктант

            Записати в зошити дієслова за часами.

·        Код 1 ― теперішній;

·        Код 2 ― минулий;

·        Код 3 ― майбутній час.

П’ють, ллють, додаємо, росла, взяли, деруть, труть, печуть, назвіть,

ліпили, поварили, ласували, додавали.

            Учитель. У цьому диктанті ми використали слова, які мають безпосереднє

відношення до українських страв. „Без хліба немає обіду‟,― кажуть у народі. І це щира правда. Хліб ― головна страва на столі, і до нього ставилися з особливою пошаною. Випікали хліб переважно з житнього борошна, а на великі свята ― із пшеничного. Українська паляниця, на яку йшло найкраще борошно, стала символом родючої землі, добробуту й гостинності.

Усний розподільний диктант

            У горщику лежать пшеничні та житні зернята. Учитель читає подані нижче слова, роблячи після кожного паузу, під час якої, учасники гри повинні обрати зернятко залежно від того, до I чи II дієвідміни належить дієслово. Пшеничні треба кріпити до I дієвідміни, житні ― до II.

            Написати, говорити, сіяти, різати, стояти, шукати, падати, колоти, ходити, бігати, літати, радіти, плакати, сміятися, співати.

           

 Робота в групах

 Записати дієслова, розкриваючи дужки (Додаток 1).

           

 Робота за підручником

            Вправа 101. Змінити подані дієслова за особами і записати. Визначити дієвідміну.

            Берегти, спати, колихати, трусити.

           

 Робота в групах

            Відновити прислів’я та приказки, дібравши продовження з правої колонки. Визначити морфологічні ознаки вжитих дієслів (вид, час, число, особу) (Додаток 2).

             Гра „Хто більше‟

            За 5 хвилин записати якнайбільше фразеологізмів з дієсловами.

            I група ― прислів’їв та приказок. (Було, та загуло. Ні сіло, ні впало. Що посієш, те й пожнеш.)

            II група ―фразеологізмів з дієсловами в неозначеній формі. (Без діла жити ― тільки небо коптити. Життя прожити ― не поле перейти.)

            Робота в групах

            У поданих реченнях визначити синтаксичну роль дієслова (Додаток 3).

             Вправа „Творче конструювання речень за опорними словами‟

            Записати прислів’я в зошити, визначити перехідність дієслів.

·        Клади перед людей хліб на столі ― будеш у людей на чолі.

·        Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.

V. Оцінювання учнів

VI. Підсумок уроку

            Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ще раз звернулися до елементів народознавства і дізналися про народні традиції українців. Тому на завершення уроку складемо сенкан про дієслово.

            Сенкан

            Дієслово.

            Доконаний, недоконаний.

            Означає, змінює, діє.

            Має перехідність і неперехідність.

            Присудок.

            VII. Домашнє завдання

            Група учнів А. Вправа 120;

            Група учнів Б. Вправа 121.

            Підготуватися до контрольної роботи.

Додатки до уроку

„Узагальнення й систематизація вивченого з розділу „Дієслово‟

Додаток 1

Картка №1

Під лежачий камінь вода (не) тече.

(Не) помиляється той, хто нічого (не) робить.

(Не) бійся правди, хоч яка гірка.

Сьогоднішньої роботи на завтра (не) відкладай.

Картка №2

Без їжі і віл (не) потягне.

Водою ситий (не) будеш.

(Не) може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить.

(Не) вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.

  

Додаток 2

1.     Один урожай                                                       а ледачого.

збирай,…

2.     Як добре працю-                                                а про другий

ватимеш,…                                                            дбай.

3.     Б’ють не                                                                 честь і славу

лежачого,…                                                                      матимеш.

Додаток 3

Картка №1

Дорога пролягла через густий ліс.

Земля не може жити без сонця.

Сади густо ― не буде пусто.

Картка №2

Вітер змів хмари.

Глибше орати ― більше хліба мати.

Осінь почала бризкати дощем.